Маршрут: Львів – Вроцлав – Гданськ – Жешув – Львів.
Причиною поїздки стало оголошення про відкриття рейсу WizzAir зі Львова до Вроцлава. Планували потім інше, але трохи затягнули і, як наслідок, Німеччину перенесли на пізніше, а цього разу вирішили відвідати Гданськ.
Політ пройшов ок. В кінці кінців, довше проходили митний контроль, ніж летіли. Хоча особливих претензій до польських митників\прикордонників нема. До речі, модерували потік пасажирів на митному контролі україномовні працівники.
Рекомендація: відсутність бронювання в готелях, квитків на зворотню дорогу і т.п. може сильно ускладнити процедуру проходження митниці.
Рекомендація: якщо у вашому тікеті wizz-air там, де Ручна поклажа, написано “Одна сумка” – неважливо якого розміру, значить пронести вам дозволять одну сумку. Косметичка в руках – це вже не “одна сумка”. Ноутбук – не “одна сумка”. Все – не “одна сумка”, крім однієї сумки. Врахуйте, бо будете динамічно запаковувати не одну сумку в одну сумку, затримуючи чергу при вході до літака.
В терміналі є банкомати.
З аеропорту до центру міста добратись дуже просто: від терміналу щоп’ятнадцять хвилин відходить автобус. Квиток треба купити на зупинці в автоматі. Можна розрахуватись карткою, монетами чи купюрами – здачу воно дає. Вартість проїзду – 3 PLN (1 PLN = 6.8 грн.)
Тривалість поїздки до кінцевої поблизу залізничного вокзалу – хвилин 40.
Вроцлав – дуже красиве місто, але цього разу ми проїхали його транзитом. Якщо треба перекантуватись кілька годин, то на центральному вокзалі можна залишити речі в автоматичних камерах зберігання (від 8 до 23 злотих за добу в залежності від габариту багажу), посидіти в McDonalds, KFC, Sphinx чи інших. Всюди є WiFi. З минулої поїздки знаємо, що в місті прекрасно працює Uber. До вокзалу найкраще замовляти на паркінг зліва від головного входу – навпроти тунелю.
В нас було 4 години, більшість з яких ми потратили на Sphinx на вокзалі (смачно, але, як для Польщі, нічого особливого) і на ресторан ближче центру Stary klasztor – там сподобалось. Смачне пиво, велетенська тарілка начосів і прикольна атмосфера.
Для переїзду з Вроцлава до Гданська скористались послугами улюбленого автобусного перевізника – PolskiBus. На їх сайті часто можна купити квитки по ціні від 2 злотих в будь-якому напрямку.
Рекомендація: PolskiBus можна використати як своєрідний хостел. Звісно, ніщо не замінить вам повноцінного сну в горизонтальному положенні, але якщо вашою метою є не надто дорогий компроміс між ціною та швидкістю пересування, в салоні автобуса ви можете цілком пристойно відпочити. А графік поїздок завжди дає можливість сісти в одному місті вночі і вийти в іншому зранку. Виспитесь вдома. В автобусах працює WiFi, електричні розетки для зарядки телефонів\ноутбуків і туалети (в зимовий час інколи зачинені)
Рекомендація: Квитки на PolskiBus можна придбати через інтернет взагалі без проблем. Роздруковувати їх не потрібно. Але без наявного квитка (в електронному вигляді чи якомусь іншому) вас в автобус не впустять ні за які гроші. Серйозно. І у водія квиток не купите.
До речі, PolskiBus інколи запізнюється. Одного разу нас це дуже врятувало 🙂
Цього разу автобус їхав з Праги і до Вроцлава добрався на 40 хвилин пізніше від графіку. Про що попередив… мейлом. За годину до планованого часу прибуття. В нашому випадку нічого страшного не трапилось, але візьміть до уваги: перевіряйте мейл.
В Гданськ добрались о 5 ранку. Автобусний і залізничний вокзали знаходяться поруч. З 4:30 ранку працює MacDonalds. Туалети – цілодобово (2.5 PLN) За останні два роки мені не доводилось побачити в Польщі неприбраного туалету ніде і цей вокзал не став винятком.
О 8 ранку ми прийшли в готель Stay Inn і тут нас чекала приємна несподіванка. Ми хотіли попросити залишити речі і поселитись після часу чекіну, але добра дівчинка на рецепції сказала, що номер вільний і ми можемо заселитись вже.
Готель знаходиться в найцентральнішішішій частині міста.
За півтора дні неможливо оглянути місто, але скласти враження – цілком. Так от, мушу сказати, що Гданськ – надзвичайно красиве місто. Нема сенсу розповідати історію та й фотографій в мережі можна знайти тисячі (хоча невелику фотогалерею я потім приатачу), але місто справило надзвичайне враження. Ті, хто може порівнювати, кажуть, що місто схоже на Антверпен і Амстердам. Місто тихе, недороге, гостинне. І дуже красиве.
По обіді вибрались в Сопот.
Колись в місті проводився пісенний фестиваль – аналог Сан Ремо, тільки для соцтабору. Чи проводиться щось таке зараз – не цікавився. Місто теж на березі Балтійського моря, разом з Гданськом і Гдинею утворюють міську агломерацію, або Тримісто. Поїздка з Гданська до Сопота коштує 3 чи 3.5 злотих на поїзді SKM, за які потрібно купити квиток (можна в автоматі) і обов’язково закомпостувати його перед входом на перон. На поїздах Інтерсіті – рівно вдвічі дорожче.
Рекомендація: У вас не виникне ніяких проблем сісти в поїзд SKM без квитка. Але з імовірністю, близькою до 100% вас оштрафують на грубі гроші і не врятує вас ні незнання мови, ні незнання законів, ні прохання, ні грубість (в останньому випадку ніхто з грубіяном сперечатись не буде, а запросить до розмови поліцію і розмова продовжиться вже в іншому місці за іншим тарифом)
Переїзд в Жешув – без сюрпризів. Автобус виїхав рівно по графіку. І на всіх проміжних зупинках (Toruń, Łódź – ух, який там вокзал!!!, Częstochowa, Katowice, Kraków і Rzeszów) був абсолютно точно в зазначений час.
В Жешові автовокзал знаходиться в кілометрі від залізничного вокзалу, що варто врахувати при плануванні подорожі.
З Жешува добирались іншим улюбленим перевізником – LeoExpress.
Цього разу, через свято, перехід митниці зайняв дуже небагато часу. І, зазвичай, це нормальна тенденція, якщо ви юзаєте нормального перевізника, а не автобуси, на яких ще возиться контрабанда і який встане перед кордоном в очікуванні “правильної” зміни, а ви за той час будете “насолоджуватись” якимось кацапським серіалом.
Кошти, витрачені в поїздці, немає особливого сенсу тут рахувати, оскільки і ціни в готелі, і автобусі і на WizzAir можуть дуже сильно мінятись: сьогодні переїзд може коштувати 2 злотих, а завтра – 30. Так само і з готелем. Тому:
Рекомендація: Планування поїздки за два-три місяці дозволить зекономити страшні гроші.
Рекомендація: все-таки, поки що найкращим способом виїхати з України залишається поїзд Інтерсіті Київ-Львів-Перемишль. Дві причини: найнижча ціна і максимально прогнозований час в дорозі, оскільки митні процедури проходяться під час руху. З Перемишля добратись до Жешува, Кракова чи деінде – дуже просто.
Зауваження: публікація має лише один меркантильний інтерес: бажання бачити якомога більше Леоекспресів, Інтерсіті(в), бюджетних і небюджетних авіаперевізників і нормальних готелів на території України. Чесно. Ніхто (шкода, звичайно) з вищезазначених операторів, не замовляв, не заплатив і не заплатить за публікацію.
