Moonwalking with Einstein: The Art and Science of Remembering Everything by Joshua Foer

Якщо би я повірив анотаціям до книги, типу “Для тих, хто хоче розвинути свою пам’ять до нечуваних висот”, то вкотре б переконався, що більшість рецензентів рецензоване не читають.

Якщо би я повівся на “Книга доводить, що будь який олень може стати чемпіоном США з запам’ятовування”, то чого б? Я ж не олень. Проте, автор – Joshua Foer далеко не “будь-який” і далеко не олень. Освіта, гени і все таке.

Книгу я знайшов в списку рекомендованої літератури Білом Гейтсом, а історично так склалось, що його рекомендаціям я довіряю (чіпований мабуть)

Що сказати: я не пожалкував за жодною з заплачених через Google Play гривнею і отримав масу задоволення.

По-перше, цікава тема. Сьогодні проблема запам’ятовування особисто переді мною не стоїть настільки гостро, як могла би стояти до винайдення писемності, але я інколи замислююсь про те, що деякі речі можна згадати навіть через роки, а деякі важко згадати навіть наступного дня.

По-друге, в книзі є декілька класних історій про екстраординарних людей з феноменальними здібностями і щодо деяких у автора є обгрунтовані сумніви стосовно походження цих здібностей – природжених чи розвинутих. Але історії – однозначно цікаві.

По-третє, центральна історія книги – участь автора у чемпіонаті США з запам’ятовування – абсолютно реальна і сприймається місцями як детектив.

Взагалі, Прогулянка дуже нагадує “Злі білі піжами”. Там Роберт Твіггер розповідав про річну програму сеншусей, тут – теж річна програма розвитку пам’яті. І приблизно одинаково успішно вони допомогли би мені розвинути пам’ять чи отримати перший дан з айкідо

І дуже немаловажно те, що автор – хороший журналіст. Книга читається легко і вночі дуже важко відкласти її і не перевернути наступну сторінку. Другою ознакою його “хорошості” є те, що дані і факти в книзі піддаються сумніву, перевіряються і подаються з різних сторін.

Плюс, в книзі описано одне явище, заради якого лише вартувало прочитати книгу: концепція точки “Ок”. Це та штука, яка імовірно створює різницю між любителями і професіоналами. Я колись справді багато думав над тим що робить різницю між двома людьми, які ніби в однакових ситуаціях за однаковий час досягають абсолютно різних висот, коли один через п’ять років роботи може сказати, що має п’ять років стало, а досвід іншого можна охарактеризувати, як річниця стаж, помножений на п’ять. Абсолютно різні результати. Так от, автор надзвичайно точно пояснив як це відбувається.

В цілому, якби мене хтось питав, то я надзвичайно рекомендую прочитати цю книгу.

Але хто би там мене питав, якщо є професійні критики, які «кожен олень може стати чемпіоном»