Великий рабин повчає людей на базарній площі. Сталось так, що цього ранку чоловік отримав докази невірності своєї дружини і тягне її на площу щоб забити камінням до смерті. (Існує відома версія цієї історії, але мій друг, Той, що говорить від імені Мертвих, розповів мені про двох інших рабинів, що зіткнулись з такою самою ситуацією. Ці історії я і збираюсь вам розповісти)
Рабин виходить наперед і стає поруч з жінкою. З поваги до нього натовп замовкає і напружено чекає, стискуючи важке каміння в руках. “Чи є тут хтось”, – каже він до них, “хто не прагнув би дружину іншого чоловіка, чи чоловіка іншої жінки?”
“Ми всі прагнули”, – ремствують вони. “Але, рабине, жоден з нас не зробив цього.”
Тоді рабин каже їм: “Встаньте на коліна і вознесіть хвалу Господу, що зробив вас сильними.” Він бере жінку за руку і виводить її з площі. Та перед тим, як відпустити, шепоче їй на вухо: “Скажеш верховному судді хто врятував його коханку. Нехай він знає,що я – його вірний слуга”
І жінка залишається жити, бо спільнота є занадто корумпованою, щоб захистити себе від безладу.
Інший рабин, інше місто. Він підходить до жінки і так само, як і в попередній історії зупиняє натовп. “Хто з вас є без гріха? Нехай першим кине в неї каменем”
Люди ніяковіють, згадуючи власні гріхи. Кожен думає: “Колись настане день і можу бути як та жінка. І, можливо, як та жінка, зможу отримати прощення і право на другий шанс. Я повинен поставити себе на її місце”
Каміння випадає з їхніх рук на землю. Тоді рабин піднімає найбільший камінь, здіймає його над головою жінки і з усієї сили опускає його вниз. Череп тріскає і мозок нещасної розтікається по бруківці.
“І я не без гріха”, – каже він, звертаючись до натовпу. “Але, якщо ми дозволимо здійснювати правосуддя лише досконалим людям, закон помре і наше місто теж помре”
І жінка померла. Бо спільнота була надто суворою, щоб терпіти її помилки.
Знаменита версія цієї історії є достатньо примітною, бо надто рідко трапляється в житті. Більшість спільнот постійно коливаються між розпадом і надмірною суворістю і, зрештою гинуть, якщо надто схиляються в ту чи іншу сторону.
Лише один рабин смів очікувати від нас ідеального балансу між дотриманням закону і прощенням його порушень. І ми, звісно, вбили його
Card Orson: Speaker for the Dead
