– До нас в Одесу приїжджає Ейнштейн.
– Що він показуватиме?
– Теорію відностості. Уяви собі, що ти переспав з Сарою і тоді тобі ті дві хвилини (ги-ги) здадуться миттю. А якщо тебе посадити сракою на розпечену сковорідку, то ці хвилини здадуться тобі вічністю.
– І з цими двома номерами він виступатиме в Одесі?
Час – можливо найцікавіша сутність, про яку задумуються недостатньо часто. Чи не хочуть задумуватись. “Вона покинула його і він рік не міг знайти собі місця”. Це одна неповна стрічка тексту, на прочитання якої витратись якась секунда. Яка описує 365 безсонних ночей, депресії, історії до і після, безумних вчинків, смерті і може відродження. І, при цьому – все одно – просто текст. Який, поки не натягнеш собі на голову, чи не переживеш – рівно нічогісінько не означає.
“Вчені виявили, що бактерії почали подорожувати не через 1.5 а через 0.5 млрд років після виникнення”. Півтора мільярди років! МІЛЬЯРДИ! РОКІВ! І це ти ще не починав думати над тим, що “На відстані охуліарда світлових років вибухнула супернова”
Секундочку. На секундочку задумайся коли вона вибухнула? Зараз? Чи охуліард років тому? Бо якщо зараз, то ти ніяк про це не можеш знати навіть теоретично. А якщо охуліард років тому, то, очевидно, не зараз“
Петраєш?
І це навіть не те, про що ми зараз (зараз!!) говоримо.
Час – це неймовірна потужність. Коли адепти світової змови думають (ги-ги) про повстання комп’ютерів, вони навіть не задумуються про те (якщо вони взагалі щось таке роблять) що компи можуть піти в гібернацію і через неймовірно короткий час (насправді – миттєво) для них прокинутись і не застати жодного шкіряного мішка на планеті (крім дельфінів і котів I hope)
І цей неймовірно короткий час – реально неймовірно короткий. Для них. Чи навіть ніякий. Закрив очі. Відкрив очі. Нова ера! Я би на місці комп’ютерів не напружувався взагалі. Крім батарейок. І то, я думаю, вони про це вже подбали.
Photo by Ivan Maljarenko on Unsplash