В юності мені довелось відвідати десятки різних семінарів і тренінгів особистісного росту. Так сталось, що я ще застав ті з них, де основним рефреном був – “ти – унікальний”
Згодом, однак, посил змінився. До фактично протилежного, хоч це і не відразу стало помітним: тренери стали декларувати, “ти – головний”, “ти – найважливіший”
Чому так сталось?
Не знаю. Може тому, що через деякий час хороших і дорогих тренерів витіснила маса у всіх відношеннях дешевих “викладачів”, які прийши у цю сферу, зазнавши краху в MLM, страхуванні життя, продажі автомобілів і т.п. І для яких різниця в одному слові не робила погоди просто тому, що вони цю різницю не бачили і не розуміли. Чи тому, що твердження “Ти – унікальний” вимагало пояснень, а “Ти – головний” мало так званий wow-ефект і могло бути пояснено через віру, “я так сказав” і “тому що гладіолус”.
Але слово мало значення.
І досить імовірно, що тренінги цих лузерів відвідала значна кількість людей. Частина (велика частина) слухачів була настільки некритично настроєною до вкладаємої в голову інформації, що легко її схавала.
І слово стало реальністю. І ми отримали людей, котрі ні в грош не ставлять інших. Бо там, де “ти – головний”, немає місця для інших: на дорозі, в черзі, в транспорті, деінде.
“Я – головний! Я!”
Чи можна це змінити? Як це змінити?
Невдовзі після того, як до мене дійшло, що я не пуп землі, до мене дійшло і те, що і ти ним не є.
Я не знаю. Ба, я навіть не впевнений, що не помилився у початковій оцінці ситуації. Але, якщо припустити, що ні, то відкритість кордонів з заходу і закритість зі сходу повинні ситуацію покращувати. Освітні програми, на кшталт “Критичного мислення”, повинні мати ефект. Поява лідерів суспільної думки, здатних задавати запитання і провокувати обмін думками, замість гасел і тверджень, повинна принести позитив.
І час.
Може.
