Ми часто бачимо публікації в соцмережах, типу, “Момент, коли ми звернули не туди”.
Я не думаю, що ми вже звернули не туди, тим більше, що це був якийсь один момент, бо, провал – зазвичає є наслідком багатьох дрібних помилок і зроблених чи незроблених справ, а набагато рідше – одного невдалого вчинку,
Текст нижче – монолог з фільму A Few Good Men 1992 року. Персонаж Тома Круза, лейтенант Каффі допитує полковника Джессапа, котрого грає Джек Ніколсон. На військовій базі до смерті побито моського піхотинця. У вбивстві звинувачують двох війсьових старшого рангу з тієї ж бази. По ходу справи виявляється, що загиблий порушив субординацію і, як підозрює Каффі, наказ про побиття дав полковник Джессап.
Полковник заперечує, однак в кульмінаційній сцені ведеться на провокацію від Каффі, зривається і зізнається.
Фінал, титри, зло покаране.
І тут я би хотів навести монолог полковника (переклад нижче), цитата звідси (переклад OS)
Полковник Джессап: Ти не даш собі ради з правдою!
Полковник Джессап: Синку, ми живемо в світі, що має стіни і ці стіни повинні охоронятись чоловіками зі зброєю. Хто буде це робити? Ти? Ти, лейтенанте Вейнберг? У мене є більша відповідальність, ніж ти можеш собі уявити. Ти плачеш за Сантьяго і проклинаєш морських піхотинців. Ти можеш собі це дозволити. Ти маєш розкіш не знати того, що знаю я: смерть Сантьяго, хоч і трагічна, ймовірно, врятувала життя. І моє існування, хоч і здається тобі потворним і незрозумілим, рятує життя. Ти не хочеш знати правду, бо глибоко в душі, в тих куточках, про які не говорять на вечірках, ти хочеш, щоб я був на тій стіні. Ти потребуєш мене на тій стіні.Ми використовуємо слова на кшталт “честь”, “кодекс”, “відданість”. Ми використовуємо ці слова як основу життя, присвяченого захисту чогось важливого. Ти ж використовуєш їх як жарт. У мене немає ані часу, ані бажання пояснюватися перед людиною, яка спокійно живе під покровом свободи, яку я забезпечую, і при цьому ставить під сумнів спосіб, яким я це роблю! Я б волів, щоб ти просто сказав “дякую” і пішов своєю дорогою. Або ж візьми зброю і стань на пост. У будь-якому разі, мені байдуже, що ти думаєш, що маєш на це право!
І мені здається, що один з тих моментів з зверненням не туди, стався якраз тоді, коли ми почали вважати полковника Джессапа однозначно негативним персонажем.
Photo by Stijn Swinnen on Unsplash