За часів радянського союзу люди, які хотіли дізнатись якусь іншу правду, крім тієї, що публікували “Ізвєстія”, мусіли слухати ночами “Голос Америки”, чи шукати інформаційні листки, видрукувані десь в Прибалтиці.

Сьогодні немає проблеми знайти інформацію. Проблема тепер в іншому.

По-перше, любий дурак може створити собі сторінку в соцмережах, пафосно назвати її, наприклад, “Правду не спинити” і постити туди різну маячню.

По-друге, в кожного такого дурака практично завжди є лайкарі і репостери. А в тих – свої.

По-третє, ні один з вищезазначених сабжів не несе жодної відповідальності за поширення неправдивої інформації. А про таке поняття, як “фактчекінг” ніхто з них не чув.

І на фоні всього цього інформаційного лайна, спробуйте знайти правду.

Фото з сайту reas.com