…мишей і мишоловки.
Одна з стандартних схем експлуатації автомобілів на іноземній реєстрації виглядає приблизно так: український громадянин домовляється про купівлю автомобіля в Литві, Польщі чи ще десь. Власник авто виписує довіреність і самостійно ввозить авто на територію України. Українець експлуатує автомобіль, а раз на рік номінальний власник повинен здійснити маневр перетину кордону, щоб заінсталити новий термін перебування в Україні.
Цей схематоз, як і аналогічні інші, мають велетенську кучу дір, але сталось так, що влада в Україні з якихось причин довгий час закривала на це очі. Це, в свою чергу, спричино до безконтрольного розмноження хитрозроблених експлуататорів автомобілів на іноземній реєстрації. Серед автосугестивних аргументів яких часто можна було почути про Стамбульську конвенцію, 200 євро в рік, про які вже домовились з Южаніною (правда деякі казали, що 200 – дорого і Парасюк порішає дешевше), страховку від литовської компанії. І один з найкращих аргументів був наступний: “А що вони мені зроблять?”
Кілька днів тому на останнє запитання з’явилась відповідь. На сайті Мінюсту опублікували текст судового рішення, згідно якого “власник” (в лапках – бо насправді не власник, а такий, що їздить на чужому авто, ввезеному іноземцем на територію України) зобов’язаний заплатити штраф у розмірі більше півмільйона гривень.
Ні, це не означає, що всіх власників “блях” завтра засудять. В тому випадку, мова взагалі може йти про якісь особисті розборки між кимось з митниці і нещасним власником “а-що-вони-мені-зроблять”, проте всю послідовність дій повторити дуже легко.
І тут я би хотів вам нагадати цитату з “Атлант розправив плечі”:
«Невже Ви подумали, що нам треба виконання цих законів?», сказав доктор Феріс. «Нам треба, аби їх порушували. Зрозумійте, ви маєте справу не з купкою бойскаутів… Нам треба влада, і ми прагнемо її… Неможливо правити невинними людьми. Єдина сила, яку має уряд, це переслідування злочинців. Однак, коли злочинців недостатньо, то треба їх створити. Стільки різних речей оголошують поза законом, що стає неможливо жити не порушивши закон. Кому потрібна законослухняна нація? Кому там що треба? Але створіть закони виконання, реалізація та об’єктивна інтерпретація яких неможлива — і ви створите націю злодіїв — і тоді ви можете тиснути на провину. Це і є система, містер Рeрден, це і є гра, і одразу, як ви це усвідомите, з вами буде легше мати справу.
Так от, мені здається, вас трахнули. Точніше, навіть, ви це зробили самі.
Я не юрист, але, схоже, рішення суду (судів) – бездоганне.
До цього, виїжджаючи з дому на прекрасній Шкоді з польськими номерами, ви не могли бути впевнені, що через кілька кілометрів вас не зупинить поліцейський, а в сусідній машині не сидітиме представник митниці. Ви би розповідали про конвенцію, АвтоЄвроРозумСилу, можливо намагались би втиснути 200 грн, або навіть просто залишити автомобіль з косплейним номером.
Тепер же ви знаєте, що ви – беззахисні. І ніхто вам не винен. В цю мишоловку ви залізли самі.
Уявляєте, як легко тепер вами буде маніпулювати. Уявляєте як довго.
Але це ще не все. На мій погляд, проблема не має рішення. Не від слова “взагалі”, але не має. Не можна буде легалізувати ці авто без договору купівлі-продажу з іноземним власником (там ще теж будуть смішні історії, коли старий власник захоче продати вам автомобіль “вдруге”, але то таке) А такий договір протирічить закону про заборону ввезення автомобілів віком понад 5 років. Відмінити ж такий закон не дозволить, наприклад умовний васадзе, який забашляє умовному чепінозі, який не прийде на засідання і не проголосує. І навіть якщо, то і тоді це питання двох-трьох років.
І ви будете боятись. Півтора мільйони більше чи менше перестрашених бляхарів. І це – насправді проблема. Чи не більша, ніж півтора мільйони хамських і безкарних бляхарів.
Я не знаю як це вирішиться. Але, схоже, рішення близько.
PS: Я не зловтішаюсь, хоч бляхарів і не люблю.
