В 1999 році деякий час жив в Одесі.
Виходжу якось до цілодобового кіоску. Година дванадцята ночі. Двоє, середнього віку аборигенів, спершись на підвіконник по обидві сторони від віконечка, про щось розмовляють з продавцем. Біля кожного – пластиковий стаканчик з горілкою.
– Разрешите, – кажу.
– Да, да, – відповідає один з них, забираючи стаканчик і звільняючи мені доступ до віконця. Продовжують розмову вже вдвох.
Заглядаю всередину:
– Презервативы есть?
Ті двоє, біля кіоска, замовкають.
– Есть, – відповідає продавець.
Називає ціну.
Даю гроші, отримую упаковку з рештою, запихаю в кишеню шортів, дякую, йду геть.
Чую вслід зітхання:
– Нехуй тебе делать, чувак!