Якщо би я зараз вперше їхав в якусь країну¹, то з імовірністю відсотків 30 скористався б послугами туристичної компанії. В них є певні плюси. Вони часто мають дешевші готелі, готовий транспорт і готову туристичну програму, яка дозволяє скласти враження, хоч і доволі загальне, про місто чи міста.

Але, лише відносно недавно я усвідомив що мене вибішує в таких турах: вони нагадують мені совєтскій союз – з його групами, відсутністю свободи і альтернативи. Я можу побачити немало цікавого в новій країні, але лише те, що передбачено програмою². Вони подбають, щоби я пообідав, але часто вони подбають ще й про те, щоб я не пообідав деінде. Я взнаю декілька нових слів з мови цієї країни, але я не зможу не почути про “вонявки”, “склепи” і “падло на летадлі”. І все це супроводжуватиметься дурним сміхом в автобусі.

Поїздка самостійно – це свобода. Свобода вибору. Треба потратити час, щоби вибрати готель чи хостел (є люди, котрі і це вирішують на місці, але я ще не прокачався до такого левелу), треба продумати якийсь план поїздки. Треба почитати відгуки. Треба передбачити все, щоб відразу по приїзді заблукати.

Свобода – це мабуть важче. Це трохи більше відваги і може трохи більше грошей (а може і ні)

Але свобода – цікавіше.

Тим, хто, як я донедавна, завжди користувався¹ послугами турфірм, дозвольте порадити: спробуйте. Я думаю, вам сподобається.

¹ – це писалось ще тоді, коли взагалі був вибір.
² – є варіанти, звісно. Але подібне враження залишається все одно.

Photo by Khiet Tam on Unsplash
Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *