… І створив Бог землю, і воду, і риб, і птахів, і тварин, і людину.
І побачив він, що це добре. І сказав Він:
– Заєбісь!
І все заїблось.

Я не завжди був критично настроєний щодо релігії. Навіть не завжди негативно ставився до працівників релігійних закладів.

Бог в моїй уяві був таким собі милим дідом, який приклався до створення цього сущого і після того зайнявся якимись іншими справами. Створював ще один світ, наприклад, бавився якимись чорними дірами, викривленнями часу, запускав комети і таке інше. На створений ним наш світ йому, можливо, не було особливо інтересу і часу дивитись: мені вже тоді здавалось: якщо можна було створити таке, то можна було створити і краще.

І навіть в ті “прорелігійні” часи моє его не було настільки великим, щоби вважати нібито бог дивиться саме за мною. Чи за всіма. А особливу радість йому нібито приносить ті моменти, коли я, проходячи повз церкву, ставлю своєрідний “геотег” у вигляді дивних рухів руками.

Потім був Буквар і Читанка “Чужий” Хайнлайна, потім довелось декілька разів почитати “Біблію” – не в останню чергу через того таки Хайнлайна. Потім був Азімов, Докінз, Крістофер Мур…

Концепція релігії в моєму розумінні стала давати тріщини: масові вбивства з малозрозумілою мотивацією, інцести, людиноненависництво, як таке, дивні закони, неспівпадіння в історіях і т.д. Це було б прикольно для книг Філіпа Фармера, але фанати останнього не робили з цього культ.

Але зі всіх дір в концепції релігії (крім викладання цієї параної в школах, звісно), одна мене завжди вибішувала найбільше: як можна вірити в те, що бог створив людей – нібито найкраще своє творіння, – і захотів, щоб вони жили в страху? Та ще й назвав це премудрістю.

Як це може вкластись в одну голову: любить і хоче, щоб боялись? В цивілізованих країнах батьків з такими концепціями виховання, стараються ізолювати від дітей відразу, як виявлять такі факти.

А ті от “Раб божий”, “Страх”, “Смертні гріхи”? Що це за невгамовне бажання постійно лізти в рабство? Скучили за комуністами і піонерськими таборами?

Ітогі подвєдьом: в моєму розумінні, Бог (з великої), якщо він є, дивлячись на таких шизофреніків повинен був нахмурити брови і сказати: “Навіть не шкода буде стерти”

Але, на щастя, я думаю (О, можна і так закінчити!), що епоха святош і релігій в цілому, – минеться, як минулась епоха Середньовіччя, Інквізицій (майже) і т.д.

Хто читав Академію, той в курсі.